-
1 seventeen
1. n1) число сімнадцять2) номер сімнадцять (сімнадцятий)3) сімнадцять4) сімнадцять років2. numсімнадцять* * *I nгрупа в сімнадцять (чоловік, предметів); сімнадцять років ( про вік)IInum (число) сімнадцятьseventeen times as much — у сімнадцять разів більше; ( часто of) сімнадцять
there are seventeen of them — їх сімнадцятеро; ( номер) сімнадцять, ( номер) сімнадцятий
-
2 eighteen
1. n1) (цифра) вісімнадцять2) номер вісімнадцять (вісімнадцятий)2. numвісімнадцять* * *I [ei'tiːn] nвісімнадцять (цифра тж. figure of eighteen); вісімнадцять; група з вісімнадцяти пред-метів або людей; вісімнадцять років ( про вік)II [ei'tiːn] -
3 seventeen
I nгрупа в сімнадцять (чоловік, предметів); сімнадцять років ( про вік)IInum (число) сімнадцятьseventeen times as much — у сімнадцять разів більше; ( часто of) сімнадцять
there are seventeen of them — їх сімнадцятеро; ( номер) сімнадцять, ( номер) сімнадцятий
-
4 eighteen
I [ei'tiːn] nвісімнадцять (цифра тж. figure of eighteen); вісімнадцять; група з вісімнадцяти пред-метів або людей; вісімнадцять років ( про вік)II [ei'tiːn] -
5 молодость
молодість (-дости, зв. п. молодосте), молодецтво, (с конкретным значением: избыток молодых сил, молодые годы, дни младости) молодощі (-щів и -щей). [Щаслива молодість днем нинішнім живе (Франко). А молодість не вернеться, не вернеться вона (Гліб.). Дак що, що він молодий, - молодецтво те зрівняється: йому вісімнадцять і мені вісімнадцять (Борз.)]. Веселися-ж, молодику, в молодощах твоїх (Еккл.). Вона мені співала про любов, про молодощі, радощі, надії (Л. Укр.)]. Бурно проведенная -дость - бурхливо перебута молодість. В -сти - замолоду, за молодого віку, у молодому віку, молодого віку. [Коли й погуляти, як не замолоду та ще в неділлю? (Кониськ.). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.). І часто аж до сліз її доводив, як згадував про халепи страшенні, що дознавав за молодого віку (Куліш). Добре у молодому віку, а в старих віках… (Гуманщ.). Чиє серце стрепенеться од слова живого, що співав я, віщував я віку молодого? (Куліш)]. С ранней -сти - з перш[в]ого молоду, з первомолоду. [Старий мій ще з первого молоду та був такий, що як скаже слово або два, то так уже й буде (Харк.)]. Не первой -сти - не першої молодости, не перволіток. [Пані наша була не перволіток, та й не яка стара (М. Вовч.). Хоч вона не молода, та й я вже не перволіток, - будемо до пари (Звин.)]. Ошибки -сти - помилки молодости (молодого віку). -дость должна перебеситься - нехай молоде пиво переграє (перешумує).* * *мо́лодість, -дості; мо́лодощі, -щів; поэз. юнь, род. п. ю́нів мо́лодости — за́молоду, за молоди́х літ, в мо́лодості
-
6 pass
1. n1) прохід, шлях2) перен. канал, підхід, шлях, ключ (до чогось)3) вузька вулиця, провулок4) ущелина, перевал, сідловина5) військ. стратегічне укріплення6) військ. форт, фортеця в горах7) фарватер; протока; судноплавний канал; судноплавне русло8) брід, переїзд (на ріці)9) гірн. пропускний отвір; схил10) топографічна зйомка11) ав. неточно розраховане заходження на посадку12) смертьa sudden pass — нагла (раптова) смерть
13) карт. пас14) перехід (з одного стану в інший)15) посередня оцінка16) критичне становище17) фокус18) пас, рух рук (фокусника)19) дотепна вихватка21) випад (фехтування)22) паспорт; перепустка23) військ. дозвіл бути відсутнім під час перевірки; відпускне посвідчення24) амер. короткотермінова відпустка25) безплатний квиток, контрамаркаpass door — двері, що ведуть зі сцени в зал
to hold (to gain, to keep) the pass — захищати свою справу
2. v1) проходити; проїздити; рухатися впередplease let me pass — будь ласка, дайте мені пройти
2) проходити мимо, минати3) пропустити, проґавити4) не звернути уваги; не надати значення5) проходити (через щось); переїжджати, перетинати, переправлятися6) перевозити, проводити (через щось)7) просовувати, утягати8) передавати, пасуватиpass me the butter, please — будь ласка, передайте мені масло
9) переходити, перетворюватися (to, into)10) передаватися (переходити) у спадщину12) зникати, щезати; іти в небуття13) підходити, годитися14) відбуватися, траплятися, мати місце15) виходити за межі; перевищувати16) обмінятися19) затверджувати; ухвалювати; приймати (закон тощо)20) висловлювати, робити (зауваження)21) пускати в обіг22) бути в обігу23) відходити, ухилятися, залишати24) відчувати, переживати25) протягувати, пропускати26) амер. відчиняти, відмикати27) проколоти28) спорт. робити випад, нападати29) брати, долати (перешкоду)30) юр. підготувати, оформити (документ)31) шахраювати (в картах)32) фізл. випорожнятися; мочитисяpass away — а) померти; б) зникати, припинятися, минати; в) проводити час
pass by — а) проходити мимо; б) залишати поза увагою, пропускати
pass forth — виходити, іти геть
pass in — а) подавати, пред'являти, здавати; б) померти
pass into — перетворюватися (на щось); переходити (у щось); ставати (чимсь)
pass off — а) зникати; припинятися; зменшуватися; б) пройти, промайнути; в) збувати, підсовувати; г) залишати поза увагою; д) видавати себе (за когось — for, as)
pass on please! — проходьте!, не зупиняйтеся!; б) передавати далі; в) переходити до іншого питання
pass out — розм. а) померти; б) зникати, в) успішно пройти (курс навчання); г) роздавати, поширювати; д) непритомніти; є) амер., розм. напитися до нестями
pass over — а) переправлятися (через ріку тощо); б) переправляти, перевозити; в) пропускати, залишати поза увагою; обходити мовчанням; г) проходити, минати; д) передавати; є) померти; є) амер. обходити, уникати (когось); ж) хім. дистилюватися
pass round — передавати один одному, пускати по колу
pass through — а) пропускати; б) просіювати, проціджувати; в) провозити, завозити; г) перетинати, переходити; д) переживати; є) проколювати
pass up — амер., розм. відмовлятися (від чогось); відкидати (щось)
to pass by the name of... — бути відомим під ім'ям...
to pass in the checks — розм. померти
to pass the buck — амер. звалити відповідальність (на когось)
* * *I n1) прохід; шлях; шлях, підхід, ключ ( до чого-небудь); канал2) прохід, вузька вулиця, провулок3) ущелина, дефіле, перевал, сідловина4) вiйcьк. стратегічне укріплення, висота; форт, фортеця в горах5) фарватер, протока, судноплавне русло; судноплавний канал; рибохід; брід, переїзд ( на річці)6) гipн. прохід, пропускний отвір; скат, хідник для людей7) метал. калібр або рівчак валка8) гipн. топографічна зйомка9) aв. неточно розрахований захід на посадку; проходження, проліт ( літака)10) перехід ( з одного стану в інший)11) смерть12) кapт. пасII v1) іти; проходити; проїжджати2) проходити повз, минати; обганяти (про машину, водія); пройти ( мимо), пропустити, проґавити3) не звернути уваги, знехтувати ( pass by)to pass by in silence — замовчувати; пройти непоміченим, зійти (pass unheeded, unnoticed або unobserved)
4) проходити ( через що-небудь), переїжджати; перетинати, переправлятися, перевозити, проводити, переводити ( через що-небудь); просовувати5) передавати (тж. pass over); cпopт. передавати, пасувати; кapт. пасувати, оголошувати пас6) (to, into) переходити; перетворюватися, переходити з одного стану в інший; переходити або передаватися в спадщину ( pass over)7) іти, проходити, минати ( про час)8) мелькнути, промайнути, з'явитися9) пройти; зникнути; минути; припинитися ( pass off)10) підходити, годитися11) відбуватися, траплятися, мати місце12) виходити за межі; бути вищим; перевищувати13) відповісти на ( яку-небудь) дію тією ж дією, обмінятися (вітаннями, поглядами)14) проводити (час, день; pass away)15) проводити (щіткою, рукою)16) задовольняти (вимогам, нормам)17) пройти ( випробування); скласти ( іспит); ставити ( залік)18) пройти (цензуру, огляд); пропустити ( через цензуру)19) затверджувати (план, витрати); приймати (резолюцію, закон); бути прийнятим, отримати схвалення ( про закон)20) виносити (вирок, резолюцію); бути винесеним21) висловлювати ( думку); робити ( зауваження)22) пускати в обіг (гроші, фальшиві); бути в обігу ( про гроші)23) ( from) відходити, ухилятися (від принципів, курсу); вмерти, відійти24) ( through) зазнавати (нестатків, труднощів)25) ( for) зійти ( за кого-небудь); мати славу ( кого-небудь)27) cл. відкривати ( ключем)28) простромити, проткнути (кинджалом, шпагою)29) робити випад, нападати ( фехтування)30) cпopт. брати ( перешкоду)31) робити паси ( у футболі)32) юp. виготовити, оформити ( документ)34) мeд. випускати (мочу, кал)36) видавати себе за білого (про мулата, квартерона); приховувати своє негритянське походженняIII n2) посередня оцінка; прохідний бал, залік; оцінка "посередньо" ІІ тк. sing (важкий, критичний, скрутний) стан або положення3) пас, рух рук (гіпнотизера, фокусника)4) фокус5) icт. дотепна витівка, випад6) cпopт. передача; пас7) випад ( фехтування)IV n1) пропуск, паспорт; пароль2) вiйcьк. дозвіл не бути присутнім на перевірці; відпускний білет; звільнення; cл. короткострокова відпустка3) безплатний квиток; контрамаркаV скор. від passenger -
7 than
1. conjніж, від, за, як; крімwe arrived earlier than usual — ми прибули раніше, ніж звичайно
anywhere else than at home — де завгодно, тільки не вдома
four eyes see more than two — присл. один розум добре, а два ше краще
you'd better speak to him than write — краще поговоріть з ним, ніж писати
2. prepпорівняно з, ніжa teacher than whom there is no finer — учитель, кращого за якого немає
* * *cj1) після порівняльного ступеня прикметників, прислівників уводить другий елемент порівняння ніж; передається poд. відмI know you better than he [she] — я знаю вас краще, ніж він [вона]
easier said than done — легше сказати, ніж зробити
2) після слів, що позначають відмінність (other, another, otherwise, else), указує на розходження, виключення як, крімany person other than himself — кожний, крім нього
no (ne) other than — ні хто інший, як; (anywhere else than at home де завгодно, тільки не вдома)
3) вводить інфінітив, що позначає дію, що заперечує щобhe knows better than to start a quarrel — він не так дурний, щоб затіяти сварку
4) у сполученні з no sooner y головній пропозиції вводить придаткове як, коли; по sooner had he left the boat than it sank не встиг він покинути човен, як він потонув5) прийменника в порівнянні з, чим; передається poд. відмінкомa writer than whom there is no finer — письменник, краще якого немає
6) у сполученнях: rather than скоріше ніжwould rather /sooner/... than — краще /скоріше/... ніж
I'd rather stay at home than go with you — я волію залишитися у будинку /краще залишитися вдома/, ніж іти з вами
had better... than — вказує на бажаність, доцільність краще... ніж
you'd better speak to him than write — краще поговоріть з ним, ніж писати
-
8 малолетний
малолітній, недолітній. [Ще малолітній, тільки ще сімнадцять літ (Г. Барв.)]. Этот закон не применим к -ним - цей закон не стосується до малолітніх (недолітніх). -няя дочь - малолітня дочка. Срв. Малолеток.* * *малолі́тній, неповнолітній; недолі́тній -
9 невестка
невістка, (диал.) невіхна (-ни), (жена сына ещё) синова, (жена брата) братова (- вої), (жена мужнина брата) ятрівка. [Невістка - чужа кістка (Приказка). Прийшла свекруха невіхну побужати (Метл.). З братом я помирюся, а з братовою - ніколи (Звин.)]. Быть -кой - бути невісткою, невістчити. [Сімнадцять років я коло неї невістчила (Липовеч.)].* * *неві́стка; ( жена брата) бра́това, -ої; (жена сына диал.) синова́ -
10 несовершеннолетний
неповнолітній, недолітній, недорослий, неповних літ, недорослого (неповного) віку, (сщ.: о мужч. и женщ.) недоліток (-тка). [Він іще неповнолітній, не має повних вісімнадцять років (Київ). Призначив його опікуном над своєю недорослою донькою (Ор. Левиц.). Я, хоч рівний літами йому, немов недоліток, не маю волі (Грінч.). Текля ще недоліток (Свидн.)].* * *1) прил. неповнолі́тній; недоро́слий2) в знач. сущ. неповнолі́тній, -нього -
11 номер
1) (счётная цыфра) нумер (-ра; мн. -мери, -рів), (число) число, (сокр.) №, Ч°. [Давши відбитки своїх пальців і довідавшись, за яким нумером ці відбитки заведено до списків, вони… (Велз). Будинок число (реже нумер) вісім (Київ). Ваші кімнати не тут: квартал Гайбері, Дев'яносто сьома вулиця, число дві тисячі сімнадцять (Велз)]. Бумага -мер пятый - папір нумер п'ятий. -мер входящий, исходящий - вступне, вихідне число, вступний, вихідний нумер. -мер газеты, журнала - число (редко нумер) газети (часопису), журнала. [Перше число тижневика «Рідний Край» (Р. Край). В найближчому числі журнала «Критика» (Критика). Новий нумер газети (Франко)]. -мер по журналу (канцел.) - журнальний нумер. -мер галош, перчаток - нумер калош (гальош), рукавичок. Личный -мер - особистий нумер. -мер порядковый - порядковий (рядовий) нумер, порядкове (рядове) число. По порядку -ров - за порядком нумерів, за чергою. Счастливый -мер - щасливий нумер, щасливе число. За -ром четвёртым - під нумером (числом) четвертим, число четверте, нумер четвертий;2) (программы, в концерте и т. п.) номер, число. [Сьогодні «Смертний номер» (Кіноафіша)]. Лучший -мер представления - найкращий номер (найкраща частина, найкраще місце) вистави (у виставі). Сольный -мер - сольо, сольовий номер, (зап.) односпів (-ву). Вот так -мер! - от так штука! оце так рахуба! Этот -мер не пройдёт - цей номер не пройде (не перейде); цієї не поспіваєш!;3) (в гостинице) кімната, номер (-ра). [Найняв кімнату (номер) в готелі (Київ). Кімнати в готелі були високі (Кінець Неволі)]. -ра для приезжающих - кімнати (номери) для приїжджих.* * *но́мер; (газеты, журнала) число́вот так \номер р — оце́ так но́мер
э́тот \номер р не пройдёт (не вы́йдет) — цей но́мер не про́йде (не ви́йде)
-
12 при
предл. с предлож. пад.1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].* * *предл. с предложн. п.1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)го́род лежи́т при реке́ — мі́сто лежи́ть ко́ло (бі́ля, побі́ля) рі́чки (ріки́)
жи́ть при ста́нции — жи́ти ко́ло (бі́ля, при) ста́нції
при вхо́де стои́т часово́й — ко́ло вхо́ду (бі́ля вхо́ду, при вхо́ді) стої́ть вартови́й
при доро́ге — при доро́зі, край доро́ги
би́тва при Бородине́ — би́тва (бій) під Бородіно́м (ко́ло Бородіна́, бі́ля Бородіна́)
он находи́лся всё вре́мя при мне — він був весь час ко́ло (бі́ля, по́руч) ме́не
при сём прилага́ются докуме́нты — до цьо́го додаю́ться докуме́нти
2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)при заво́де есть библиоте́ка — при заво́ді є бібліоте́ка
оста́вить при университе́те — залиши́ти (лиши́ти) при університе́ті
чи́слиться при шта́бе — рахува́тися при шта́бі
при дворе́ — при дворі́
быть при ме́сте — бу́ти на поса́ді
3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)быть при де́ньгах — и
при деньга́х — бу́ти при гро́шах
быть при ору́жии — бу́ти при збро́ї
оста́ться при свои́х — ( в результате игры) зали́ши́тися при свої́х
при часа́х — з годи́нником, ма́ючи при собі́ годи́нник
4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)де́ньги бы́ли при мне — гро́ші були́ при мені́ (зі мно́ю)
5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)при посторо́нних — при сторо́нніх
при свиде́телях — при сві́дках
при мои́х глаза́х — на мої́х оча́х, у ме́не на оча́х
6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлоговпри ско́рости в сто киломе́тров — за шви́дкості в сто кіломе́трів
при температу́ре в три́дцать гра́дусов — за температу́ри в три́дцять гра́дусів
при жела́нии — при бажа́нні
при усло́вии за — умо́ви; ( с условием) з умо́вою
при таки́х усло́виях — за таки́х умо́в
при вся́кой пого́де — за вся́кої пого́ди
при гро́мких аплодисме́нтах зри́телей — під гу́чні о́плески глядачі́в
при одно́м воспомина́нии об э́том — на саму́ зга́дку про це; від само́ї зга́дки про це, від само́го спо́гаду (спо́мину) про це
при одно́й мы́сли об э́том — від само́ї ду́мки про це
при э́тих слова́х он поклони́лся — сказа́вши це, він вклони́вся
при зву́ке его́ го́лоса все огляну́лись — почу́вши його́ го́лос, усі́ огляну́лися (озирну́лися)
я присоединю́сь к вам при пе́рвом ва́шем зо́ве — я приєдна́юся до вас на пе́рший ваш за́клик
7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)при исполне́нии служе́бных обя́занностей — під час викона́ння (вико́нування) службо́вих обо́в'язків
при подписа́нии догово́ра — під час підписа́ння до́говору и догово́ру
при пе́рвом появле́нии чего́ — ті́льки (як ті́льки) з'я́виться (в настоящем: з'явля́ється; в прошлом: з'яви́лося) що
при жи́зни — за життя́
при слу́чае — при наго́ді
8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)при Пари́жской комму́не — за Пари́зької кому́ни, під час Пари́зької кому́ни
при Петре́ Пе́рвом — за Петра́ Пе́ршого
9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)при по́мощи чего́ — за допомо́ги (з допомо́гою) чого́
10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)при всех мои́х уси́лиях я не могу́ убеди́ть его́ — по́при всі мої зуси́лля я не мо́жу перекона́ти його́
при всём том — при всьо́му то́му
-
13 osiemnaście
[ошємнашьчє] -
14 siedemnaście
[шедемнашьчє] -
15 თვრამეტი
вісімнадцять -
16 ჩვიდმეტი
сімнадцять -
17 atten
вісімнадцять -
18 sytten
сімнадцять -
19 osiemnastka
ж1. вісімнадцять;2. вісімнадцятий номер -
20 osiemnaście
вісімнадцять
- 1
- 2
См. также в других словарях:
вісімнадцять — ти і тьо/х, числ. кільк. Назва числа 18 та його цифрового позначення. || чого. Кількість із 18 одиниць … Український тлумачний словник
сімнадцять — сімна/дцяти і сімнадцятьо/х, числ. кільк. Назва числа 17 і його цифрового позначення. || чого. Кількість із 17 одиниць … Український тлумачний словник
вісімнадцять — [в іс імна/дз ц ат ] т о/х/ тие, д. т о/м/ тие, ор. т ома// т ма, м. (на) т о/х/ тие … Орфоепічний словник української мови
сімнадцять — [с імна/дз ц ат ] т о/х/ тие, д. т о/м/ тие, ор. т ома// т ма/, м. (на) т о/х/ тие … Орфоепічний словник української мови
вісімнадцять — числівник кількісний … Орфографічний словник української мови
сімнадцять — числівник кількісний … Орфографічний словник української мови
вісімнадцятиріччя — (18 рі/ччя), я, с. 1) Час, період тривалістю вісімнадцять років. 2) Річниця, роковини того, що відбулося або почало існувати вісімнадцять років тому … Український тлумачний словник
вісімнадцятеро — тьо/х, числ. кільк. Збірн. до вісімнадцять … Український тлумачний словник
вісімнадцятий — а, е. Порядк. числ. до вісімнадцять … Український тлумачний словник
вісімнадцятиметровий — (18 метро/вий), а, е. Мірою (довжиною, висотою, шириною) у вісімнадцять метрів … Український тлумачний словник
вісімнадцятирічний — а, е. Який має вісімнадцять років … Український тлумачний словник